Пошук себе проходив на межі радянських часів у невеликому провінційному українському містечку, тож свідомість автора формувалася у тотальному конфлікті візуальної зміни епох. Цей проєкт відбиває тему нашарування різних ідеалів та їх втрати, граючи зі штампованими образами минулого, що вже не мають утопічного сенсу. Це гра, де автор приміряє образи героїв часів свого дорослішання, щоб уявити себе ідеальним персонажем, про якого він мріяв у дитинстві.

Це постправдива історія внутрішнього героя, який намагається знайти себе між мішурою минулого і сучасністю, сповненою абсурду відмови від історії та підміни цінностей.